Згідно чинного законодавства, батьки (або особи, які їх замінюють) є відповідальними за освіту дитини.

 Відповідно до статті 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою.

 Під час дистанційного навчання важливо, щоб дитина була присутня на уроках, і контроль за цим покладається на батьків, оскільки відповідно до пункту 3 статті 55 Закону України “Про освіту”, батьки повинні допомагати дитині виконувати освітню програму та досягати передбачених результатів навчання.

  Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

  виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

  сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

  поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

  дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

  формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

  виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

  дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

  сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

  виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Детальніше: https://urst.com.ua/pro_osvitu/st-55

Батьки або особи, що їх замінюють, мають право та обов’язок виховувати дитину, дбати про її здоров’я та розвиток у всіх сферах, а також створювати сприятливі умови для розвитку природних здібностей. Батьки учнів та керівники освітніх закладів, які виконують обов’язки опікунів у випадках, визначених законом, несуть відповідальність за забезпечення дитиною повної загальної середньої освіти, згідно зі статтею 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

• Забезпечити дитині отримання повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя (згідно зі статтею 150 Сімейного кодексу України).
• Сприяти виконанню освітньої програми дитиною та досягненню передбачених нею результатів навчання (згідно зі статтею 55 Закону України Про освіту).
• Дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності) (згідно зі статтею 55 Закону України Про освіту).

Основні обов’язки батьків стосовно отримання освіти дітьми:

Відповідальність батьків за невиконання обов’язків щодо здобуття освіти їхніми дітьми

Штрафні санкції

Не виконання батьками або особами, які їх замінюють, визначених законодавством обов’язків забезпечення необхідних умов для життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей може призвести до винесення попередження або накладення штрафу у розмірах від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з частинами 1−4 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тобто від 850 грн до 1700 грн.

У випадку повторного порушення протягом року після застосування адміністративного стягнення може бути застосований штраф у розмірах від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 1700 грн до 5100 грн.

Позбавлення батьківських прав

Крім того, батьків можуть позбавити батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або гарантування їй повної загальної середньої освіти (згідно з підпунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України).

Конвенція про права дитини 

      Ст. 7 визначає за дитиною право знати своїх батьків і право на їх піклування. Водночас у ст 18 визнається необхідність того, “щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найвищі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.” 
     Декларація про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і їхнє усиновлення на національному і міжнародному рівнях (прийнята Генеральною Асамблеєю 3 грудня 1986 р): ст. 3: “Турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках”. 
Конституція України, ст. 51: Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. 
     Сімейний кодекс України у розділі ІІІ визначає права та обов’язки матері, батька і дитини. Ст. 121: Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану у встановленому порядку. 
    Ст. 141 визначає рівні права та обов’язки батька і матері щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Першим обов’язком батьків є обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку. 
    Ст. 150 визначає обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Серед них: 
1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 
2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 
3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 
4. Батьки зобов’язані поважати дитину. 
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї. 
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. 
     Ст. 151 обумовлює права батьків щодо виховання дитини: 
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. 
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. 
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. 
Ст. 152 гарантує забезпечення права дитини на належне батьківське виховання. 
      Закон України “Про охорону дитинства” (від 26.04.01) у ст. 12 визначено права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини. 
Крім законодавчих зобов’язань батьки мають і зобов’язання народні. Певні обов’язки накладають й релігійні вірування. Зокрема: 
1. Батьки зобов’язані вибрати для дитини добре християнське ім’я (не дід і не баба): 
А) якщо дитина народилась в день великого урочистого християнського свята або в ніч перед ним, то слід вважати, що Бог вже вибрав ім’я для вашої дитини; 
Б) не можна давати дитині імена дітей, котрі у вашій родині померли малолітніми: Богу не угодне це ім’я у вашій родині; 
В) не можна називати дітей на честь когось з близьких родичів (діда, баби тощо); дитині можна давати тільки імена святих, хоча вони не мають збігатися з іменами родичів (є небезпека, що гріхи родичів буде спокутувати ваша дитина). 
2. Тато зобов’язаний зареєструвати дитину в органах громадянського стану протягом 1 місяця. (Це обумовлено і у Ст. 144 Сімейного кодексу. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.). 
3. Рідні батьки повинні дбати про добре християнське виховання своєї дитини, адже це їхній головний християнський обов’язок. 
Народ засуджує тих, хто не виконує своїх батьківських обов’язків. Народна педагогіка вимагає, щоб дітей спільно виховували батько з матір’ю. 
      Закон України «Про охорону дитинства» 
Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини 
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. 
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. 
     Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. 
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. 
     Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей. 
Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України. 
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону. 
      У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці. 
       Цивільний кодекс України 
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою. 
1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. 
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. 
1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. 
2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини … 
      Кодекс України про адміністративні правопорушення 
Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей 
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
      Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - 
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - 
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
      Кримінальний кодекс України 
Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування 
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - 
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 
     Сімейний кодекс України 
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав 
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 
3) жорстоко поводяться з дитиною; 
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. 
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. 
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.     Закон України «Про загальну середню освіту» 
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту 
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України. 
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України. 
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав. 

  Турбота про життя і здоров’я дитини є пріоритетним напрямком діяльності школи.

  Вкотре нагадуємо вам про першочергову необхідність дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 55 (пункт 3) Закону України «Про освіту»   батьки здобувачів освіти зобов’язані «сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання», «дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти».

  Просимо вас підсилити контроль за відвідуванням уроків, за місцем перебування Вашої дитини в позаурочний час, під час дистанційного навчання, канікул, вихідних тощо.

  Нагадуємо вам, що з середини вересня на території поблизу школи ведуться будівельні роботи з облаштування об’єкту цивільного захисту. Це довготривалий проєкт, тому просимо ще раз прочитати разом з дитиною інструкцію №94 з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу поблизу будівельних робіт. Пам’ятайте, що ви разом з нами несете відповідальність за життя і здоров’я Вашої дитини.

   Будьмо пильними, уважними й небайдужими, піклуючись про наших дітей! 

Адміністрація

Відомості із Закону України "Про освіту"

Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).