Моніторинг показників життєвої компетентності учнів першого класу

Мета дослідження - отримання інформації про індивідуальні особливості дитини (тривожності, імпульсивності, повільності та ін.), про те як дитина спілкується з дорослим про розвиток її довільності.

Проблема: формування життєвих компетентностей, орієнтування в навколишньому середовищі, елементарний запас знань, позитивне ставлення до школи.

Вибірку склали 28 учнів 1 – го класу, віком від 5 до 7 років, 12 (45%) дівчат та 16 (55%) хлопців.

Результати представлені у вигляді діаграм.

Діаграма 1. Рівень орієнтування в навколишньому середовищі, елементарний запас знань

Діаграма 2. Рівень сформованості позитивного ставлення до школи

Висновки: показники життєвої компетентності учнів 1-го класу, а саме рівень орієнтування в тому, що оточує, запас знань сформовані на високому та середньому рівнях. Такий показник як позитивне ставлення до школи визначається на високому (13 учнів), середньому (12 учнів) та низькому (3 учня) рівнях.

Поради батькам: Як полегшити дитині процес адаптації до навчання

Кожна дитина – індивідуальна й унікальна, тому їй необхідний свій комплекс прийомів і методів психологічної підготовки до школи. Щоб полегшити дитині процес адаптації до навчання, батьками варто ознайомитися з простими порадами:

• створюйте позитивне емоційне ставлення до школи, в яку ходить дитина, і підтримуйте високий статус навчального закладу і вчителя при сімейному спілкуванні;

• підпорядкуйте (максимально наблизьте) домашній режим шкільному, особливо дотримуйтеся часу засинання, підйому та харчування;

•  рухова активність є необхідною умовою для нормального розвитку дитини при перевантаженості «розумовими заняттями», розпочніть виконувати ранкову гімнастику ще вдома, покажіть дитині приклад;

• сформуйте в дитини позитивний функціональний стан особистості (натхнення, симпатія, інтерес до процесу здобуття необхідних для майбутнього життя знань), змалюйте привабливу перспективу навчання дитини;

• якщо ви помітили негативні емоційні налаштування, ознаки відторгнення й ігнорування процесу підготовки до школи, знайдіть час для спокійної та відвертої розмови, з’ясуйте причини негативних реакцій і можливих проблем, спільними зусиллями сплануйте їх вирішення;

• у колі сім’ї пригадайте найвизначніші здобутки та ситуації успіху дитини в минулому: найцікавіші уроки, найвищі оцінки, найкращі усні відповіді, найвдаліше виконані письмові завдання, найприємніші шкільні свята, переможну участь у конкурсах, олімпіадах (якщо дитині згадується негативний досвід – ваше завдання замістити кожен такий спогад як мінімум трьома ситуаціями успіху);

• розкажіть дитині про власні навчальні та інші досягнення, які у вас були коли ви самі навчалися у школі.